Щоденник Домовика. Сміялася до сліз!

Пропонуємо вам веселий позитивний щоденник домовика. Позитивний настрій на весь день гарантовано!

Щоденник домовика:

12 вересня. Завів новий зошит. Сиджу на холодильнику, пишу. Третя година ночі. Господиня жере ковбасу і думає, що її ніхто не бачить.

13 вересня. Кіт линяє. Я пчихаю. Господиня хреститься.

15 вересня. Читали з котом Камасутру. Ну як читали? Реготали з картинок. Але потім багато думали.

16 вересня. Кіт насрав під ліжком. Запитував у нього – навіщо? Каже – само якось вирвалося. Переживає. Запитує в мене, де можна сховатися на кілька днів.

17 вересня. Хазяйчин коханець поліз по капці й вляпався в… історію. Кіт сидів на шафі і вдавав, що витирав там пил. Коханець поліз за ним, навернувся і зламав руку. Я від сміху впав разом із люстрою на господиню. За календарем – сприятливий день.

19 вересня. Коханець поки що не приходить. Господиня налупила капцем кота. Тепер він зі мною не розмовляє. Я то до чого?

20 вересня. Підкинув коту записку з пропозицією миру. Той довго вдавав, що вміє читати. У підсумку зжер її і сказав, що згоден. Здається, я його недооцінював. Переховав щоденник.

22 вересня. Рубалися з котом на щиглі в камінь-ножиці-папір. Нецікаво з ним грати. Бо крім паперу він нічого поставити не може. Тепер лежить на ліжку і скаржиться на головний біль.

23 вересня. Приходив сантехнік. Попросив ключ на шістнадцять. Я йому подав. Що за звичка – непритомніти?

25 вересня. Знову піп, знову кадило. Попросив його сильно не диміти. Він сказав, що раз гроші сплачено, треба потерпіти. Натякнув йому про відкат. Він удав, що перестав мене чути.

26 вересня. Сказав коту, що в герані багато вітамінів. Що буде…

27 вересня. Господиня другий день спить зі світлом. Я періодично вимикаю. Заважає ж… Щоразу засинаю під молитву. По-моєму, Шевченко краще писав.

28 вересня. Відзначали день народження кота. Пили валер’янку, каталися на шторах, співали пісні. Увечері сиділи на підвіконні. Кіт ходив парапетом і кричав, що якщо впаде, то ніфіга не буде, бо в нього дев’ять життів. Таким поганим по п’яні стає…

29 вересня. Хріново… Молока б…

30 вересня. Дивилися з котом Animal Planet. Каже, що всі леви тупі качки, бо сидять на анаболіках. Мені здається, просто заздрить.

2 жовтня. Сказав коту, що якщо сидіти в коробці, реально можна схуднути. Ходжу, регочу…

3 жовтня. Завтра до нас у гості приїжджає хазяйчина мама. Чекаємо-с…

4 жовтня. Ось і дочекалися. Приїхала мама господині. Зустрічав її хлібом-сіллю. Тобто крихтами на ліжку і сіллю в чаї. Не люблю гостей. Кіт сказав мені, що я – соціофоб. Не сперечаюся.

5 жовтня. Коханець у гіпсі приходив знайомитися з мамою. Такого нахабства не витримав навіть толерантний кіт. Усе таки насцяв. У черевик. У правий.

6 жовтня. Кіт відхопив і від господині, і від Зінаїди Захарівни – її мами. Коханець утримався. Кіт переніс усе героїчно. Потім питав у мене – чи схожий він на Жанну Дарк. Звідки він про неї знає?

7 жовтня. Грали з котом у футбол корком від шампанського. Зінаїда Захарівна наступила на нього і влетіла лобом прямо в шафу. Тепер називаємо її Зінедіном Зіданом. За очі, звичайно ж.

8 жовтня. Господиня скаржилася Зідану на мене. Вона відповіла, що це все маячня і прибрала мою чашку з молоком. Це війна. Карфаген має бути зруйнований.

9 жовтня. На екстреному засіданні, кіт оголосив себе нейтралітетом. Зрадник! Нічого, сам впораюся.

10 жовтня. Вночі душив бабку. Хоч би хни! Тепер вона ще й хропе, як сивий мерин!

11 жовтня. Сьогодні о другій годині ночі, господиня і бабця зіткнулися лобами біля холодильника. Зустріч кишкоблудів на Ельбі, блін!

12 жовтня. Воювати немає настрою. Весь день валявся на ліжку з бабкою, дивився 27 сезон “Поле чудес” на DVD. Ржав з її коментів.

14 жовтня. Міркували з котом про теорію струн. Зійшлися на тому, що на шестиструнці грати набагато простіше.

15 жовтня. Увімкнули опалення. Нарешті! Кіт думає, що фільм “Батареї просять вогню” про працівників ЖКГ.

16 жовтня. Сказав коту, що якщо залізти на обідній стіл, то цим він затвердить своє лідерство у квартирі. Той довго сумнівався, але поліз. Господиня з’явилася як завжди раптово. Пролітаючи повз мене, він встиг обізвати мене гівном. Два рази.

17 жовтня. Вночі шепотів бабці на вухо, що їй пора додому. Вона встала і пішла жерти пельмені. Жінки… Жодної логіки…

18 жовтня. Кіт вирішив кинути їсти kitekat. Ходить злий, нервовий. Вночі п’ять разів ходив на балкон, типу в туалет. Kitekat’ом несе за версту. Зірвався, але продовжує стверджувати, що може кинути в будь-який момент. А не кидає, тому що це його заспокоює.

19 жовтня. Здається, бабка збирається додому. Слава Перуну!

20 жовтня. Влаштували бабці проводи. Кіт насрав (!) їй у калоші. Мабуть, вона його теж дістала. Бабка не помітила, так і потопала. Навчив кота мочити краба. Гідний вчинок. Прощавай, Зінедіне! Ти назавжди залишишся в наших серцях! Ми запам’ятаємо тебе такою – в калошах, повних гівна…

22 жовтня. Упустив на господиню ікону. Моя миска повернулася на місце. Здається, ми починаємо знаходити спільну мову.

23 жовтня. Сказав коту, що кігті найкраще точаться об м’які меблі. Тепер сидить у замкненій коморі й кричить матюки-казівки про Домовиків. До речі, деякі дуже навіть нічого.

24 жовтня. Коханцю зняли гіпс. Приходив сьогодні. Вивчаю анатомію. Пишуть, що дуже легко ламається ключиця. На ній і зупинимося.

25 жовтня. Господиня хоче завести собаку. Кіт сцить у всіх сенсах і кутах. Подивимося, хто кого…

Сподіваємося, що вам сподобалася стаття і чудовий настрій супроводжуватиме вас увесь день.