Американський професор Каліфорнійського університету і письменник Лео Бускалья (31.03.1924 – 12.06.1998) найбільшої популярності здобув у 80-х роках. Він був надзвичайно пристрасною людиною і автором бестселера “Любов”. На одній зі своїх лекцій він навіть заявив: “Я володію авторським правом на любов”.
Так ось, цей непересічний чоловік з групою американських психологів якось провели опитування серед дітей віком від 4 до 8 років. Ставили одне питання: “Що таке любов?” Відповіді виявилися цікавими і несподіваними, і навіть здивували своєю глибиною, проявами спостережливості і увагою до дрібниць.
— Коли моя бабуся занедужала на артрит, вона більше не могла нахилятися й фарбувати нігті на ногах. І мій дідусь постійно робив це для неї, навіть тоді, коли в нього самого руки боліли від артриту. Це — любов. (Ребекка, 6 років)
— Якщо хтось любить тебе, він по-особливому вимовляє твоє ім’я. І ти знаєш, що твоє ім’я перебуває в безпеці, поки воно у нього в роті. (Біллі, 4 роки)
— Любов — це коли ти йдеш кудись поїсти й віддаєш кому-небудь більшу частину своєї смаженої картоплі, не змушуючи його давати тобі щось на заміну. (Кріссі, 6 років)
— Любов — це те, що змушує тебе всміхатися, коли ти втомився. (Террі, 4 роки)
— Любов — це коли моя мама робить татові каву і відпиває ковток перед тим, як віддати йому філіжанку, щоб переконатися, що вона смачна. (Денні, 7 років)
— Любов — це коли ти говориш хлопчикові, що тобі подобається його сорочка, і він носить її потім щодня. (Ноель, 7 років)
— Любов — це коли твоє щеня лиже тобі обличчя, навіть після того, як ти залишила його на самоті на весь день. (Мері-Енн, 4 роки)
— Якщо ти не любиш, то в жодному разі не повинен говорити “я люблю тебе”. Але якщо любиш, то повинен говорити це постійно. Люди забувають. (Антон, 8 років)
Автор цього дослідження якось пояснив сенс проведеного опитування. Його метою був пошук найтурботливішої дитини.
Переможцем став чотирирічний хлопчик чий старенький сусід нещодавно втратив дружину. Побачивши, що чоловік плаче, хлопчик зайшов до нього у двір і вмостився у нього на колінах. Коли його мама запитала, що ж такого він сказав сусідові, хлопчик відповів: “Нічого. Я просто допоміг йому плакати”.