Здавалося б, кожній людині має бути приємно, коли вона чує похвалу, захоплення та інші приємні слова на свою адресу. Але, тим не менш, не всі люди люблять компліменти. Одні сприймають їх як лестощі та бажання маніпулювати. Інші вважають, що та людина, від якої вони почули комплімент, просто хоче їх пожаліти і насправді думає не те, що говорить. Треті відчувають незручність, почувши комплімент на свою адресу, і навіть страх, бо бояться розчарувати…
Чому ж не всі люди люблять компліменти? Чому відчувають настільки негативні почуття, почувши приємні слова на свою адресу?
Перш за все, в основі такої нелюбові лежить невпевненість людини в собі. Причому дуже часто це буває видно неозброєним поглядом. Я думаю, кожному хоч раз доводилося бачити жінку, яка у відповідь на комплімент починає “відмовлятися” і всіляко применшувати свої чесноти (“Ти сьогодні маєш гарний вигляд!” – “Та що ти! Просто виспалася” або “Ти чудово готуєш!” – “Та що ти! Це єдина страва, яка у мене добре виходить”).
Такі люди вважають, що не заслуговують на похвалу, кожен комплімент розцінюють як спробу пожаліти їх і взагалі підозрюють людину в нещирості. Причиною всьому – низька самооцінка, яка сформувалася внаслідок того, що людину в дитинстві мало хвалили батьки, зате багато критикували. Виростаючи, людина дотримується переконання, що просто не заслуговує на похвалу, бо вона зовсім не така розумна, не така гарна, не така уміла тощо, якою її вважають оточуючі.
Багато хто боїться компліментів через страх розчарувати людину, бо вважає, що тепер, після сказаного компліменту, він завжди зобов’язаний бути на висоті. Зрозуміло, це породжує напругу і дискомфорт, а хто хоче жити в дискомфорті? Ось і каже людина, що не любить компліменти, хоча причина – все та ж невпевненість у собі.
Деякі люди вважають, що комплімент – це лестощі, а тому того, хто робить комплімент, підозрюють у корисливих мотивах. Але комплімент і лестощі – це далеко не одне й те саме. У перекладі з французької compliment перекладається як “похвала, приємне зауваження”. До того ж в основі компліменту завжди лежить правдивий факт, тоді як лестощі – це надмірне перебільшення або навіть явна брехня. Істинний комплімент передбачає щирість, лестощі – завжди догідливі та лицемірні.
Однак є тип людей, які навіть щирий комплімент вважають лестощами. Такі люди, як правило, підозрілі, агресивні, схильні до скандалів.
Ще одна причина, через яку люди не люблять компліменти – це боязнь успіху. Буває так, що діти в чомусь перевершують своїх батьків, але не сміють собі в цьому зізнатися. Вони навіть відчувають почуття провини за свої успіхи через те, що мати або батько менш щасливі. Усе це тягнеться теж із дитинства, коли дитині навіювали, що життя – штука нескінченно складна, і якщо і можна чогось досягти, то тільки важкою працею.
Ще одна причина нелюбові до компліментів – страх заздрості. Деяким людям здається, що якщо їх похвалять, висловлять їм своє захоплення, оточуючі їм почнуть заздрити, рано чи пізно наврочать, і в підсумку невдачі стануть їх переслідувати одна за одною.
Справжнє призначення компліменту – подарувати людині радість. Хіба це погано? Звичайно, добре. Тому найкраще в цьому разі – прийняти комплімент, усміхнувшись сказати “Дякую!”.
Якщо компліменти вас дратують, тривожать або викликають інші негативні почуття – задумайтеся, можливо, ви надаєте їм надто великого значення. Ставтеся до них простіше, не намагаючись щоразу аналізувати, чи заслуговуєте ви на ці приємні слова і навіщо взагалі вам їх сказали.
А ще краще – навчіться самі говорити компліменти іншим людям Вчіться помічати в них те, що вам подобається, і не соромтеся говорити їм про це. Тоді ви почуватиметеся впевненіше, коли вкотре почуєте комплімент на свою адресу.